• Снова открыт Дом здоровья "Сила любви"
• Вулична акція "Живі книжки попереджають про небезпеку"
• В Павлоградской воскресной школе открыли специализированный класс для слаборазвитых детей
• Благотворительный Концерт
• Праздники по будням в «Школе Ирины».
• В этом году 1 сентября в Николаевкой области около 80-ти ВИЧ -положительных детей пойдут в школы
• "Мистецькі вихідні–2012" вже на старті!
• Тренінг "Розвиток особистості"
• IV Національний ярмарок інституційного розвитку.
• Мастер-класс "Рисуем Карпаты"
• Херсонская молодежь примется помогать больницам
• Благотворительный концерт в г. Донецк
• Запрошуємо на Майстер-клас з писанкарства "Всесвіт у долонях"
• 30 листопада 2011р. дорогами Вінниччини проїде колона Національного автопробігу «На запчастини – тільки машини!».
• Відкриття театрального сезону у «Парку Київська Русь» 24-25 березня
• Відпочинок вихідного дня- Медовий Спас!
• 1 сентября 2011г. в «Школе Ирины»
• Підсумки конкурсу
• Новый номер Библиотеки Добра
• Анонс благотворительного марафона к Международному дню онкобольного ребенка в Харькове

Меценатство в нашій державі має давні традиції. Багато успішних підприємців та політичних діячів уболівали за стан української культури. Варто пригадати найяскравіші імена тих, чия діяльність сприяла розвиткові мистецтв.

АНДРІЙ РОЗУМОВСЬКИЙ (1752-1836 рр.)

Князь, син останнього гетьмана України Кирила Разумовського, дипломат, меценат.

Велику частину життя Розумовський провів у Відні, утримував власний струнний квартет, ансамбль виконавців, у якому сам грав партію другої скрипки. Учасники ансамблю перебували на повному утриманні князя і згодом дістали довічну пенсію.

Андрій Розумовський мав дуже дружні стосунки з Бетховеном. Великий композитор присвятив князеві П’яту і Шосту симфонії, а також три струнні квартети, відомі під назвою «Квартети Розумовського».

Спадок, отриманий у 1803 році, дозволи�� Андрієві Розумовському зайнятися створенням картинної галереї, що згодом стала знаменитою, влаштуванням концертів, а також будівництвом. Князь побудував прекрасний палац ( у 1990-х роках там була розміщена штаб-квартира Міжнародного океанографічного інституту) і міст через Дунай, який, на жаль, не вцілів.

ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ (1805-1887 рр.)

Громадський діяч, меценат. Іван Скоропадський народився у Чернігівській губернії. Здобув домашню освіту, знав декілька європейських мов. У 20-річному віці пішов на військову службу. Потім двічі поспіль (1844-1850) його обирали ватажком («предводителем») дворянства. У 1865 році Скоропадський почав займатися меценатською діяльністю у сфері освіти.

1867 року він заснував пансіон для підготовки народних учителів: вихованцями цієї установи могли стати тільки сільські діти, кращі випускники сільських шкіл. Усі вони перебували на особистому забезпеченні Івана Михайловича. Потім меценат заснував перше в місті Прилуках жіноче початкове училище. За його фінансового сприяння відкрито безліч шкіл і гімназій.

У гостинному особняку Івана Скоропадського місяцями жили письменники, художники, музиканти. Там писав свої картини Микола Ге – він, зокрема, намалював портрети Скоропадського і всіх членів його родини. Крім того, саме завдяки Івану Скоропадському в Україні з’явився один з найкращих дендрологічних парків Європи – Тростянецький парк, куди з усіх кінців світу були звезені екзотичні дерева і кущі.

МИКОЛА ТЕРЕЩЕНКО (1819-1903 рр.)

Український підприємець та меценат Микола Терещенко, статки якого сягали 10 млн. карбованців, за 25 років проживання в Києві на благодійні потреби витратив понад 2 мільйони. Він облаштував дитячий притулок, при якому потім зведено церкву. Також виділив необхідні кошти на лікарню для чорнобильців, амбулаторну лікарню, лікарню Червоного Хреста на Подолі.

Не забував Терещенко і про освіту. Його коштом засновано гімназію, торговельну школу й курси, жіночі комерційні класи. Він сприяв зведенню будівлі Політехнічного інституту, розширенню приміщення Подільської жіночої гімназії. Регулярно виділяв гроші для ремонту православних храмів. Терещенки розподіляли кошти так, щоб вистачило і Києву, і сусідам. У кожному маєтку меценатів діяла лікарня на 20-40 ліжок, де обов’язково проводили амбулаторний прийом довколишніх селян. Ліки для хворих, до речі, були безкоштовні. Терещенки чудово розуміли, що вартість ліків селяни не завжди в змозі оплатити. Щороку для надання медичної допомоги робітникам і селянам, які жили поблизу їхніх маєтків, ці меценати витрачали понад 20 тисяч карбованців. Для сільських дітей і дітей робітників були відкриті навчальні заклади, зокрема кілька двокласних училищ Міністерства народної освіти, Михайлівська сільськогосподарська школа та інші.

За внесок у розвиток Києва Микола Терещенко отримав у 1892 році звання почесного громадянина міста.

ІВАН ХАРИТОНЕНКО (1822-1891 рр.)

Здобув освіту в сільській церковно-приходській школі. Як і Терещенко, рано розпочав підприємницьку діяльність, у якій дуже скоро досяг успіху.

З 1867 по 1873 роки Іван Харитоненко – міський голова Сум. У 1885 році став дійсним статським радником. У 1886-1887 роках був керівником цукрового синдикату, що складався з шести крупних цукрових заводів.

Іван Герасимович виділяв величезні суми на добродійність. Завдяки йому збудовано сумський дитячий притулок, гуртожиток для студентів Харківського університету, Харківське духовне училище, Сумське духовне училище, декілька церков.

Іван Харитоненко був нагороджений золотою медаллю за пожертви на створення в Сумах громадської пожежної команди, отримав орден Святої Анни за меценатську допомогу в будівництві Сумської міської лікарні.

ВАСИЛЬ СЕМЕРЕНКО (1835-1915 рр.)

«Кожен мусить робити те, на що здатний. Я тямлю заробляти гроші, то мушу їх заробляти для України», - так казав про себе Василь Федорович Симиренко. Упродовж 40 років він регулярно передавав одну десяту своїх прибутків на українські культурні цілі.

А починалася його промислова кар’єра так: батько, ще бувши кріпаком, зайнявся орендою млинів. Розбагатів і зміг викупитися з неволі. Потім з успіхом узявся за цукроваріння і скоро відправив сина Василя на навчання до Франції. Василь Федорович невдовзі повернувся в Україну з солідним багажем спеціальних знань. Працював на цукроварнях, зібрав певний капітал і відкрив власну справу. Передусім завдяки кропіткій праці, наполегливості, ощадливост��, розумові він створив власне господарство, яке оцінювалося в 10 млн. карбованців. Дітей у нього не було, тому Симиренко заповів усе своє майно дружині, а після її смерті воно мало перейти на справи благодійництва і розвитку українства. Цими грошима мав розпоряджатися комітет у складі М. Лисенка, В. Леонтовича, В. Антоновича, М. Грушевського, Є. Чикаленка та інших відомих українів.

БОГДАН ХАНЕНКО (1848-1917 рр.)

Саме йому ми завдячуємо відомими київськими музеями (Національний художній, російського мистецтва, західного та східного мистецтва). Богдан Ханенко походив із роду українських поміщиків, нащадків козацької старшини з Чернігівщини. Освіту юриста отримав у Московському університеті. Працював у петербурзькій адвокатурі, мировим суддею. Після виходу у відставку захопився просвітницькою діяльністю та мистецтвом. Цьому сприяло й одруження з Варварою Терещенко, родина якої збирала твори українського живопису. З 1870-х років, проживаючи в Італії, Франції, Німеччині, Ханенки знайомилися з найкращими картинними галереями, аукціонами, крамницями, де можна було придбати твори живопису. Була створена унікальна колекція. Невдовзі Богдан і Варвара Ханенки побудували в Києві художню галерею. Кияни вперше змогли безпосередньо ознайомитися з безцінними творами живопису найкращих майстрів Європи.

НАДІЇ НА МАЙБУТНЄ

… Меценатами не народжуються, ними стають. Хочеться вірити, що нинішні меценати і колекціонери відродять рух, розпочатий їхніми посередниками. Зазвичай меценатами називають людей, котрі матеріально підтримують якийсь вид мистецтва. Але є й вищий сенс меценатства – підтримка людини, можливість робити життя людей спокійнішим, комфортнішим, умиротворенішим.

Джерело: Міжнародний діловий журнал «ІМІДЖ.UA» №2/11/2010

• Тенденции корпоративной ответственности
• Андрей Ревтов: «Нужно показывать не политические и развлекательные шоу, а деятельность меценатов»
• Предприниматели отказываются от благотворительности
• Нуждающиеся или мошенники?
• Благотворительность в 2010 году снизилась
• Маржон Каллс: «Для того, чтобы творить добрые дела, нужно совсем немного»
• Добродійність як сенс існування суспільства
• В Голландії пройшла найвеселіша благодійна акція
• Елена Золотарева: "Я не устаю повторять, что Украина – это сокровищница талантов! "
• Благотворительность в кризис

На данный момент на этой странице нет комментариев.