Реалізація в Україні вимог Конвенції ООН про права інвалідів. | MBF Портал МБФ Портал, MBF Портал, mbfportal.com
Дата публикации: 23.09.2011 в 09:33

Реалізація в Україні вимог Конвенції ООН про права інвалідів.

Реалізація в Україні вимог Конвенції ООН про права інвалідів.

 Реалізація в Україні вимог Конвенції ООН про права інвалідів та роль Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» в забезпеченні виконання цих вимог.

 

 Доповідь першого заступника голови Всеукраїнської організації інвалідів СОІУ Леоніда Тарасенка на засіданні Ради ВОІ СОІУ 6 вересня 2011 року) Минуло майже два роки з часу ратифікації Верховною Радою України (грудень 2009 р.) Конвенції ООН про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї. «Мета цієї Конвенції полягає в заохоченні, захисті та забезпеченні повного та рівного користування всіма людьми з інвалідністю усіма правами людини та основоположними свободами, а також в заохоченні поваги до властивої їм гідності».

 Конвенція ООН про права інвалідів створила необхідні правові передумови для комплексного запровадження положень зазначеної Конвенції в чинне законодавство України та підзаконну нормативно-правову базу. Конвенція зобов’язує державу «ухвалити всі належні законодавчі, адміністративні та інші заходи для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції», а також «вжити всіх належних заходів, у тому числі законодавчих, задля внесення змін чи скасування законів, постанов, звичаїв та практики, які є дискримінаційними стосовно людей з інвалідністю».

 Що зроблено в цьому напрямку і які проблеми існують на сьогодні?  До грудня 2010 року фактично жодних реальних кроків в питаннях реалізації вимог Конвенції ООН про права інвалідів як на державному, так і на регіональних рівнях зроблено не було. Можливо, це пов’язано з реорганізацією органів влади, зокрема, Міністерства праці та соціальної політики України в Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України), створення Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, завданням яких є формування державної політики та координація роботи у здійсненні органами виконавчої влади заходів щодо реалізації державної політики у сфері соціального і правового захисту інвалідів. Саме на Державну службу покладено обов’язки забезпечувати координацію заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організації щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів, підготовка і подання Мінсоцполітики звіту про вжиті заходи та проект доповіді у Комітет з прав інвалідів ООН.

 На сьогодні в Україні діють такі основні закони стосовно інвалідів: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Крім того, існує понад 100 нормативно-правових документів стосовно інвалідів (Постанови та розпорядження Кабміну, міністерств та відомств України). Всі законодавчо-нормативні акти стосовно інвалідів підлягають відповідній ревізії та приведенню у відповідність до вимог Конвенції ООН про права інвалідів. Ця робота проводиться несистемно, уривками, під впливом тих чи інших обставин. Візьмемо Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який був прийнятий ще при радянській владі у березні 1991 року і до цього часу продовжує існувати. Цей закон не має прямої дії, носить декларативний, популістський характер. Назвемо лише декілька прикладів: "Стаття 38 Закону" говорить про те, що «інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками». Мають право та не мають путівок – це підтвердить кожен інвалід. Чи стаття 38-1 цього Закону декларує: «Транспортне обслуговування інвалідів здійснюється на пільгових умовах». «Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів, мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі), а також всіма видами приміського транспорту». Ця ж стаття Закону говорить про те, що «пільгове перевезення пасажирів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування», але «відповідно до Закону України» «Про транспорт», а далі «категорії інвалідів та дітей-інвалідів і порядок їх транспортного обслуговування на пільгових умовах ��изначає Кабмін». Тобто згідно Закону інвалід загального захворювання ніби і має право безплатного чи пільгового проїзду, але чи дозволить йому це інший Закон України «Про транспорт», а потім ще й Кабмін встановлює свої правила перевезення інвалідів. А чи дотримуються Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в областях, містах, районах? Як правило – ні. Отже, законом передбачено, а інвалід ходить пішки.

 До Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» внесено близько 40 змін та доповнень. Інваліди буквально вибивають для себе певні пільги чи права. Зокрема, 2 липня 2010 року внесено зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо надання інвалідам І та ІІ груп права на позачергове обслуговування. В 2010 році внесено також зміни до статей 10, 11, 30, 33, 38. Зараз у Верховній Раді України зареєстрований Закон України «Про внесення змін до статті 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо транспортного обслуговування інвалідів. В ньому йдеться про усунення діючого на сьогодні дискримінаційного обмеження строку дії пільгового проїзду (з 1 жовтня по 15 травня) для інвалідів, дітей-інвалідів та осіб, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інв алідів на внутрішніх лініях повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту. І це лише проект Закону, а коли він буде прийнятий – невідомо. Яскравий приклад – «швидке» прийняття Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», який поданий 26 квітня 2010 року, а прийнятий в першому читанні лише 17 травня 2011 року. Отже, на сучасному етапі гостро постало питання розробки і прийняття Закону України «Про статус інвалідів в Україні». Громадські організації інвалідів вже понад 10 років ставлять питання про прийняття нового Закону України для інвалідів, навіть пропонувалися відповідні проекти цього Закону, але далі обіцянок справа не пішла. В цьому питанні ми би хотіли бачити більш принципову та активну позицію Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Міністерства соціальної політики України, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, а також громадських організацій інвалідів. Турбує, що інваліди змушені судитися з органами влади, відстоюючи свої права. Причина – недосконалість нормативно-правових актів, які приймаються стосовно інвалідів, а також недолугість чиновників від влади, які на свій розсуд трактують їх зміст. Приклад по Пенсійному фонду України, який по-своєму тлумачить Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до цього Закону єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій встановлюється в розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом частини першої статті 7 цього Закону на базі нарахувань єдиного внеску. Натомість Пенсійний фонд України вимагає від підприємств регіональних організацій інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів СОІУ сплачувати єдиний внесок в розмірі 5,5 відсотка. Такі дії Пенсійного фонду України є протиправними. В зв’язку з цим підприємства громадських організацій інвалідів вимушені судитися з регіональними підрозділами Пенсійного фонду України. Отже, державі необхідно провести моніторинг, аналіз всіх діючих на сьогодні законодавчих актів та нормативних документів та ухвалити нові документи, чи внести зміни або скасувати ті закони та постанови, які не відповідають вимогам Конвенції ООН про права інвалідів та є дискримінаційними стосовно людей з інвалідністю.

 Важливим для інвалідів України став розгляд 22 грудня 2010 року на засіданні Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України В. Ф. Януковича питання «Про стан життєзабезпечення людей з особливими потребами та шляхи розв’язання проблем інвалідів». Саме рада доручила Кабміну України забезпечити розробку центральними органами виконавчої влади за участю громадських організацій інвалідів відповідних розділів «Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів» і до 1 листопада 2011 року подати законопроект про його затвердження до Верховної Ради України. Крім того, Кабміну доручено вжити заходів щодо удосконалення чинного законодавства стосовно професійної реабілітації інвалідів, зокрема, створення прозорої роботи підприємств громадських організацій інвалідів, надання їм гарантованої державної підтримки, а також додаткових заходів щодо удосконалення механізмів економічного стимулювання роботодавців з метою створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Кабміну України доручено також проаналізувати стан дотримання чинного законодавства стосовно інвалідів та забезпечення їх прав, за результатами якого провести всеукраїнську нараду за участю керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та громадських організацій інвалідів. Наразі це доручення до цього часу не виконано, а це питання має надзвичайно велике значення для інвалідів України.

 30 березня 2011 року прийнято розпорядження Кабміну України «Про схвалення Концепції загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвиток системи реабілітації інвалідів» на період до 2020 року. Доручено Міністерству соціальної політики разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити та подати до 1 жовтня 2011 року Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвиток системи реабілітації інвалідів» на період до 2020 року». В Концепції зроблено аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом. Уряд фактично визнав, що на законодавчому рівні не забезпечено повною мірою реалізацію прав інвалідів, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров’я і працевлаштування, користування транспортними послугами, безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, а також інформації. Програму передбачається виконати протягом 2012-2020 років. Зрештою, цьому повинен сприяти Указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями», прийнятий 19 травня 2011 року. В Указі доручено Кабміну України вирішити конкретні питання розв’язання актуальних проблем інвалідів відповідно положень Конвенції ООН про права інвалідів. Зобов’язано Кабмін забезпечити підготовку за участю всеукраїнських громадських організацій інвалідів до 1 листопада 2011 року державної цільової програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та розвиток системи реабілітації інвалідів». Що практично робиться в цьому напрямку центральними органами влади та всеукраїнськими організаціями інвалідів.

 За дорученням віце-прем’єр-міністра України Тігіпка С. Л. створено робочі групи за участю представників громадських організацій інвалідів: – щодо удосконалення законодавства стосовно питань життєдіяльності інвалідів; – трудової зайнятості та працевлаштування людей з інвалідністю; – формування позитивного ставлення суспільства до інвалідів та інші. Зрештою, ця робота не може задовільнити інвалідів та їх громадські організації. Нас турбує те, що більшість працівників центральних та місцевих органів влади не обізнані з самим змістом Конвенції ООН про права інвалідів, яка фактично не доведена до виконавців всіх рівнів. Аналогічно не всі активісти інвалідного руху, а тим паче інваліди  ознайомлені з Конвенцією ООН про права інвалідів. В засобах масової інформації (крім видань ГО інвалідів: газетах «Благовіст», «Сила духу», «Берег надії») ці питання фактично не висвітлюються. Щодо дій Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (ВОІ СОІУ) та її регіональних та місцевих осередків по забезпеченню виконання вимог Конвенції ООН про права інвалідів. Виконавчому апарату, Президії Ради, керівникам Комітетів та регіональних осередків ВОІ СОІУ необхідно невідкладно включитись в процес підготовки Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів. Для цього необхідно створити робочу групу під керівництвом голови ВОІ СОІУ та його першого заступника.

 Виходячи з Концепції загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів» та пропозиції членів Ради ВОІ СОІУ розробити свою концепцію (план) підготовки пропозицій до національного плану дій. Узагальнені пропозиції розглянути на позачергових засіданнях Президії Ради та Ради ВОІ СОІУ. Головне в цих пропозиціях – прийняття Закону України «Про статус інвалідів в Україні» та внесення змін до існуючих законодавчо-нормативних актів відповідно до вимог Конвенції ООН про права інвалідів. Необхідно також запропонувати до Національного плану дій розробку та прийняття Програми державної підтримки громадських організацій інвалідів та їх підприємств. Ще один важливий момент. В березні 2012 року держава повинна надати Комітету ООН всеохоплюючу доповідь про заходи, вжиті для реалізації своїх зобов’язань за Конвенцією ООН про права інвалідів. Альтернативний звіт подають також громадські організації інвалідів. В зв’язку з цим Рада Всеукраїнської організації інвалідів СОІУ створила робочу групу (керівник Тарасенко Л. А.) по підготовці зауважень та пропозицій по дотриманню положень Конвенції ООН про права інвалідів та підготовки альтернативної доповіді спільно з іншими громадськими організаціями. Проект доповіді буде розглянуто на засіданні Ради ВОІ СОІУ в січні 2012 року. В зв’язку з цим є прохання до регіональних та місцевих осередків ВОІ СОІУ, інвалідів України свої пропозиції до доповіді подавати до ВОІ СОІУ. Важливим є створення узгоджувальної робочої групи з представників Всеукраїнських громадських організацій інвалідів по спільній підготовці пропозицій до Національного плану дій з реалізації Конвенції ООН про права інвалідів та альтернативної доповіді Комітету ООН.

 Реалізація в Україні вимог Конвенції ООН про права інвалідів повинна бути під постійним контролем громадських організацій інвалідів України.

Просмотров: 1351
Категория новостей Новости страны
Социальные ссылки
Другие новости организации
Похожие новости
Уже сказали
    На данный момент на этой странице нет комментариев.
Уважаемый посетитель, комментарий на портале могут оставлять только зарегистрированные пользователи и организации. Если у Вас есть аккаунт, войдите. После входа Вы сможите пользоваться всем сервисом на портале.
Задать вопрос модератору
Здесь можно написать письмо модератору
Ваше имя
Ваш email
Текст